| |
В попередній статті ми говорили про загальні підходи у вивченні іноземної мови, порівнюючи інтенсивність в його вивченні з "узяттям" крижаної гори. Як же все-таки визначити вибігли ви на цю гору, або ще тільки ковзаєте (іншими словами, чи вийшло у вас засвоїти іноземну мову чи ні)? Думаємо, це ви зможете відчути самі, і справа тут не в кількості пройденого матеріалу. Повинне відбутися своєрідне якісне зрушення, яке ви обов'язково відзначите. Просто в один прекрасний момент ви усвідомлюєте, що фраза народилася у вас в голові, і ви її вимовили, абсолютно не замислюючись про граматику або про те, як її побудувати і правильно сказати. Вам вже не доводиться думати по-російськи і, перевівши фразу в голові намагатися сказати її по-німецьки. Поздоровляємо! Якщо ви дійшли до цього моменту, то ви вже і думаєте і говорите, і, наприклад, при читанні не переводите, а відразу сприймаєте інформацію на мові, яку вивчали. Тобто, якщо ви, наприклад, вивчали англійський, і коли вам щось говорять, ви відразу розумієте по-англійськи, а не перекладаєте спершу на російський, то це сміливо можна назвати поворотним моментом і якісним показником, що мова, ви все-таки узяли штурмом! "Коли наступає все-таки цей момент? "- запитаєте ви. Тут знову немає ніяких правил і обмежень. Це знову-таки особовий чинник, який багато в чому залежить від здібностей, і особистих якостей кожного, окрему людину. У кожного він наступає по-різному, в різний час. Як мовиться, не говорив, не говорив (не плив, а борсався у воді), а потім, раптом раз! І заговорив (поплив, та ще як упевнено!) Ну ось і скажіть за що тут ставити оцінки і лаяти учня? За особливості характеру? Ну неможливо адже вплинути на природний процес. Це все одно, що тягнути дерево за вітки вгору, щоб воно росло швидше. Давайте тепер торкнемося не менш важливої і значущої проблеми, яка встає у всіх, хто вивчає іноземну мову. Це проблема – вимови. Немає жодної людини, яка б при вивченні мови, не задався сам, або його б не спантеличили цим питанням. "Чи працюєте ви над вимовою? " Що вам на це відповісти? Спробуйте включити російське радіо англійською мовою. Якщо ви хоч якось сприймаєте мову на слух, ви і самі почуєте, що вимова з ряду он. Дійшло вже до того, що наших дикторів з "Голова Москви" передражнюють у всіх гумористичних передачах. Адже цим людям ставили вимову не один рік. Вони місяцями займалися фонетикою в лінгафонних кабінетах, працювали над артикуляцією перед дзеркалом, уважно відпрацьовує рухи мови і неба при вимові того або іншого звуку. І, як бачите, це все одно дало слабкий по ефективності результат. Давайте знову розглянемо приклад, тепер уже уявимо собі, що живуть наприклад, в Москві двох іноземців, наприклад, візьмемо двох кавказців (з точки зору, що їм російська мова знайома краще, ніж наприклад, французам). Живуть вони, допустимий, в Москві вже років по 10. Ось один з них говорить, практично ідеально чисто, а інший все одно говорить з акцентом, хай і достатньо приємним на слух. Чому так? А вся справа в спеціальному мовному слуху (вельми індивідуальній характеристиці). І при цьому не плутайте музичний слух з мовним. У когось цей слух є, у когось немає. Погодитеся, слуху навчити неможливо. Тому якщо ви і говоритимете з акцентом, то, що поробиш. Повірте, набагато неприємніше звучить штучно "поставлена" вимова, тому що своєю штучністю воно "ріже вухо", якщо можна так виразитися. Адже насправді так ніхто не говорить. Єдине, що можна порадити в роботі над своєю вимовою: привчите себе, повторювати, немов промовляючи про себе, все, що ви чуєте на іноземній мові. Таке "дублювання" насправді дуже важливий навик. Таким чином, ви, повторюючи як папуга, засвоїте не тільки правильну вимову, то і навчитеся використовувати вірні інтонації, а також запам'ятаєте багато оборотів, вживаних в мові. І не варто переживати і засмучуватися, якщо у вас не виходить оскільки хотілося б, або що ви не встигаєте. Нічого страшного, пропускайте пропозиції і повторюйте знову. Можете спробувати спершу на передачах радіо або телевізора, які транслюються російською мовою. Ось побачите, дуже скоро ви встигатимете дублювати навіть суцільну збіглу мову новинних каналів. Ще буває, що колись вчителька сказала людині, що у нього немає здібності до мов, і він, увірувавши в це, зневіряється і перестає вірити в себе і свої сили. Ну а подумайте самі, що вона повинна була вам сказати? Що вона не уміє викладати? Або що не уявляє, як це робиться? Або що вона халтурить? Повірте, людей нездібних до мов – просто не буває! Мова – це не музика! Адже ви говорите російською мовою? У такому разі, з відділами головного мозку, що відповідають за вивчення мови, у вас також все гаразд. А говорити на російському, або англійській мові – доступно кожному. Тут не грає ніякої ролі, скільки вам років, які можливості вашої пам'яті, або з якою швидкістю ви здатні запам'ятовувати мову. Як ми вже говорили раніше, вся справа в "звиканні" до мови. Те, що мова краще всього сприймається в дитинстві – лише поширений забобон. На світі є не мало людей, що освоїли досконало іноземну мову, яка до цього була для них чужий. Отже, сміливо осмілюйтеся і все у вас вийде!
Клуб Носіїв Мови
|
 |
