| |
Вам потрібно вивчити іноземну мову. З чого ви починаєте? З пошуку різної допомоги, курсів, приватних викладачів, методик. А чи знаєте ви що краще? Який спосіб вивчення принесе бажаний результат? Напевно, ви не дуже виразно собі це представляєте. А чому? Та тому, що ви не володієте інформацією про те, по яких критеріях оцінюється якість того або іншого методу навчання. Ви починаєте читати самовчитель або підручник і швидко втомлюєтеся, - вам не цікаво. Це нормально, адже при читанні вас повинна захоплювати не мова, на якій написаний текст, а сам текст, його зміст. Мова, на якій написаний текст в художній літературі, – це засіб передачі інформації, а зміст – це мета, яка досягається вами, коли ви читаєте текст. У самовчителях і підручниках все навпаки. Метою є мова (його вивчення), а засобом для вивчення є текст. Тому захисною реакцією вашої психіки і є втома і ваше небажання продовжувати читання. До чого це може привести? До того, що ви, поставивши собі певну мету (вивчити іноземну мову), будучи людиною відповідальним, таким, що доводить почату справу до кінця, ставите на собі експерименти на витримку і витривалість. А чи потрібно це? Швидше за все немає. Деяким, звичайно вдається вивчити мову по підручнику, але це трапляється досить рідко і у жодному випадку не стосується розмовної мови, тому що "живого" спілкування підручник не замінить. Величезне значення мають, звичайно, і фонетика (властивості звуків мови і способи утворення звуків мови, їх акустична характеристика), і граматика (лад мови, основа для мовного спілкування), і орфографія (правопис), і лексика (словарний склад мови). І всі вони взаємозв'язані. Ось пара прикладів. Ви учите дитину читати. Наступає момент, коли з книжок, які читає ваш малюк, зникає раптом буква е, ви пояснюєте йому, що у відповідних словах буква е друкується як е (до цього моменту у дитини має бути, звичайно, певний словарний запас – він повинен володіти лексикою мови, на якій говорить і читає). Пригадаєте, чи дратує вас, коли людина неправильно говорить які-небудь слова? У нього поганий словарний запас, і граматика шкутильгає. Коли вам пишуть sms-сообщения, чи обертаєте ви увага на розділові знаки, на правильність написання слів? Я – так, і мені не дуже подобається текст, написаний неграмотно (як граматично, так і орфографічно). Враховуючи все, сказане вище, можна зробити вивід, що для володіння мовою недостатньо вивчити фонетику і орфографію, лексику і граматику, а потрібно знати і уміти це все застосовувати на практиці. Коли ми розмовляємо рідною мовою, то, звичайно ж, не говоримо окремими фразами і пропозиціями. Наша мова зв'язна, повна сенсу. Наприклад, у однієї і тієї ж фрази при різних ситуаціях може бути різний сенс. "Веселенький" приклад. Ситуація, коли чоловік повертається з відрядження. Дружина його чекає, нудьгує і, коли він повертається, ділитися хороше новиною з подругою: "Чоловік повернувся з відрядження! " А якщо ситуація зовсім інша, коли чоловіка ніхто не чекав Значення фрази одне і те ж, але сенс різний. Так, під час розмови, одна і та ж фраза міняє сенс залежно від конкретної життєвої ситуації. Якщо говорити про традиційний метод навчання, то його величезний мінусом – це те, що мова викладається як самоціль, але це не так. Мова – це засіб спілкування, само ж спілкування є метою. Можна навчитися читати і писати на іноземній мові, але при цьому не розуміти розмовну мову. Тому, для освоєння мови повною мірою, потрібно розуміти його на слух. Дуже важливе спілкування в процесі вивчення іноземної мови. Жива мова має бути невід'ємно присутньою під час вивчення мови. Метод Ігоря Юрійовича Шехтера заснований на емоційно-смисловому способі навчання. Шехтер пропонує активацію матеріалу, а не тільки його пред'явлення в процесі навчання. Суть методу полягає в тонкому, правильному підході до навчання. Метод складається з певного набору прийомів зі своєрідною технологією, яку потрібно повною мірою освоїти викладачеві. Метод дуже сильно відрізняється від того, як нас з вами учили в школі. Навіть якщо ви і освоїли шкільну програму, то, як правило, при спілкуванні з іноземцем, ви насилу вимовляєте найпростіші фрази, а вже з розумінням того, що він говорить зовсім туго. Метод Шехтера – розмовний метод (емоційно-смисловий) – включає спілкування з іноземцями, з викладачем, що володіє розмовною мовою Головна відмінність емоційно-смислового підходу полягає в його спрямованості на розвиток живої мови. Метод Шехтера дає можливість говорити осмислено, без відтворення завчених фраз і конструкцій по мовних шаблонах, говорити так, як це властиво людині в звичних для нього життєвих обставинах, тобто виражати своє особисте відношення до подій, в яких він бере участь, живе. Тридцятирічний досвід роботи у сфері освіти, підхід до освоєння мови, яка була науково обгрунтована, заняття, які проводяться за новою, сучасною технологією, – все це є запорукою успіху методу Шехтера. Цей курс практикується в 108 міст Росії, країнах СНД і за кордоном. Талановиті фахівці, високі професіонали своєї справи працюють в школі Шехтера. Іноземна мова, як вже мовилося вище, освоюється як ваша рідна мова, на якій ви вчилися говорити з раннього дитинства. В процесі навчання освоюються не окремі слова і граматика, а фрази і обороти мови, правильне вживання слів в кожному окремому моменті. Існує активне (коли людина добре говорить) і пасивне (коли добре розуміє мову) володіння мовою. Можна досить швидко навчитися добре розуміти мову, добре читати на нім. Але щоб навчитися добре говорити на іноземній мові, потрібно вчитися, за великим рахунком, все своє життя. Коли ви усвідомлюватимете, що говорите на іноземній мові, не замислюючись над тим, як побудувати ту або іншу фразу, коли ви думатимете на цій мові, як на своєму рідному, коли ви при читанні розумітимете сенс прочитаного, не перекладаючи текст десь в думці на вашу рідну мову, тільки тоді ви можете собі сказати, що досягли успіху в освоєнні іноземної мови.
Клуб Носіїв Мови
|
 |
